Доброго дня. Моє ім’я Костєнков Георгій. Я з Києва. З перших днів війни, коли на Україну напала російська федерація, я знаходився у своєму рідному місті. А з того часу, як російську армію вибили з Київської, Чернігівської та Сумської областей я їжджу по деокупованим містам та селам розбирати завали. Я, як і тисячі людей, які займаються такою самою необхідною справою, регулярно стикаємося з наслідками війни: зі смертю, розрухою, та сльозами моїх співвітчизників, які через війну втратили свої домівки, а інколи і своїх близьких. Але подорожуючи по деокупованими містами та селами, я не одразу зрозумів, що під удар війни, потрапила, ще одна незахищена частина населення України. Наші домашні улюбленці, які так само, як і звичайні люди потерпають від російського терору. Втрачають свої домівки, свої люблячі родини, а інколи і власні життя. Ці історії, спосіб показати вам, через що проходить увесь наш народ. Їхніми очима…