Сьогодні у крамниці коміксів Ideo-grafika за адресою вул. Івана Франка, 40 видавництво Fireclaw Ukraine презентує концепт і перші сторінки нового проекту. І це не просто новинка, а комікс власного виробництва! “Втеча” – це україно-італійський нуарний комікс у жанрі детективу від сценариста Стефано Мунаріні та художника Родіона Щербініна.
Ми пропонуємо вам заздалегідь доторкнутися до майбутнього релізу у досить цікавий спосіб. А саме “познайомитися” зі сценаристом – Стефано Мунаріні. Він розповість, як зароджувалася ідея коміксу, яка історія його створення і чому “Втеча” видається саме в Україні.
ДАЛІ ПРЯМА МОВА
Усе стартувало в Італії 1994 року…
Коли ми починали цей проект, то назвали його просто “Джо”. Тоді я ще всерйоз не думав про найменування і взагалі ніколи не публікувався. Та для мене це був гарний привід попрацювати над коміксами і провести деякий час разом із друзями.
Тоді ще не такий популярний Джузеппе Камунколі (майбутній художник, зокрема, “Людини-павука”) оцінив ідею і навіть розпочав роботу над скетчами, а Джованні Ламбертіні взявся за інки. Потім усі ми почали працювати над іншими проектами, і “Джо” відійшов у шухляду.
За декілька років я відновив спроби оживити “Джо”. Залучившись підтримкою вже інших художників, включно з молодими Яном Бірсом і Марчелло Альбано, ми почали все з нуля. Обличчя Джо змінювалось від автора до автора, як і назва історії, яка і прижитись не встигала, як її змінювали)) Від «Великого затримання» і «Поганої карми» до «Невиправданих надій» (позитивненько, еге ж?).
Урешті-решт мені закортіло назвати проект “Хлопець на ім’я Джо”, як у фільмі 1943 року зі Спенсером Трейсі, де гарно вловлюється настрій мого головного героя. Але згодом я зрозумів, що така назва надто вже популяризована. Щоб ви розуміли: лише у всесвіті Marvel близько дев’яти схожих тайтлів. Тому я відмовився від цієї назви і продовжив пошуки.
Узагалі для мене весь цей досвід був певним чином одночасно і захопливим, і болісним. Позитивний ефект полягав у тому, що, починаючи все спочатку, я переосмислював кожну деталь. А це допомогло мені знайти той елемент, який став ключовим у моїй творчості.
Після довгих пошуків я також знайшов стиль, який ідеально передав би дух сценарію.
Нуар – жанр, який важко відтворити у коміксі, щоб він не мав тривіальний вигляд, одноманітний і заїжджений. Але ті, хто любить цей жанр, знають, що, наприклад, Чандлер, Хамметт, як і всі всі їхні послідовники аж до Еллроя, завжди сповнювали свої історії гуманізмом, відчуттям дезорієнтації і чорним гумором, які чудово візуалізувалися у жанрі нуар.
2012 року ми разом із художниками нарешті закінчили нашу роботу, і вона була опублікована. За деякий час я познайомився із Едоардо Ландо, але навіть не очікував, що ця зустріч приведе до співпраці з його командою Fireclaw Ukraine.
Хоча мій комікс був зовсім іншого жанру і стилю, аніж ті, з якими працювало українське видавництво, ми захопилися ідеєю зробити римейк.
Я вирішив узагалі переписати оригінальну історію спеціально для Fireclaw Ukraine і українських читачів. Я був радий ще раз попрацювати з моїм героєм Джо.
Як я розповідав, першого разу мені довелось довго шукати художника для свого коміксу. Але роботи свого українського партнера Родіона я вподобав одразу, після перших тестових сторінок. І це при тому, що хлопець раніше не працював з коміксами! Я впевнений, що ми будемо чути про нього все частіше на різних подіях на кшталт Comic Con.
Дякую всім за те, що ви тут!
А завершити я хотів би безсмертними словами The Beatles: “Щастя – це тепла зброя”.
-Стефано Мунаріні-